Анестезин -бензокаїн

Властивості. Білий кристалічний порошок без запаху, слабогіркого смаку, що викликає на мові почуття анемії, що швидко минає. Легко розчинний у спирті, ефірі, хлороформі, жирах і жирних оліях, дуже мало розчинний у воді (1: 2500), легше - в киплячій воді, важко розчинний у розведеній соляній кислоті. Дія та застосування. Має сильну і тривалу анестезуючу дію, малотоксичний, не надає побічного впливу. В основі анестезуючої дії лежить здатність при безпосередньому зіткненні з тканинами паралізувати нервові закінчення, блокуючи тим самим передачу імпульсів по нервових волокнах. Анестезин, як похідне параамінобензойної кислоти, має антисульфаніламідні властивості, і тому не слід його призначати при застосуванні сульфаніламідних препаратів. Як місцевоанестезуючий засіб застосовують при опіках стравоходу та шлунка, блювоті, спастичних станах шлунка та кишечника, виразкових процесах у шлунку та дванадцятипалій кишці. Для цих цілей краще застосовувати спільно з папаверіном або екстрактом беладонни. Зовнішньо призначають при тріщинах сосків вимені, екземі, що свербить, ранах і дерматозах і виразках шкіри і слизових оболонок, що супроводжуються свербінням. При судомному викиданні прямої кишки та піхви – у вигляді свічок. Для анестезії слизових оболонок застосовують 5-20% масляні розчини. Зовнішньо анестезин застосовують у формі присипок (5-10%), мазей (5-10%), масляних розчинів (5-20%). При екземі, що свербить, анестезин (1 частина) добре застосовувати в поєднанні з ментолом (1 частина) і спиртом 70% (50 частин). Внутрішньо застосовують у комбінованих таблетках, у слизових мікстурах. Дози всередину: коням і великої рогатої худоби 0,5-1,5 г; дрібним жуйним та свиням 0,3-0,5 г; собакам 0,1-0,3 г – по 3 рази на день. Упаковка. Картонні барабани по 25кг.